Інформаційні матеріали для батьків: “Портрет сучасного дошкільника” (загальні батьківські збори)

Портрет сучасного дошкільника.

Конфлікт поколінь привертав увагу багатьох науковців. У 1991 р. американські вчені Ніл Хоув (Neil Howe) і Вільям Штраус (William Strauss) пояснили, що конфлікт поколінь не пов’язаний із віковими суперечностями. Вони науково обгрунтували й описали теорію, відповідно до якої приблизно кожні 20-25 років з’являється нове покоління, цінності й поведінка якого відрізняються від попередників. Цінності кожного покоління формують умови виховання в сім’ї, а також макроекономічні й політичні події, що відбулися з представниками покоління до 11-14 років. Різниця в цінностях може породжувати труднощі в комунікації. Сучасні дошкільники — представники покоління Z. Z — народжені в 2006 (7)-2019 рр.; представники «зети» доволі творчі, винахідливі й амбітні; на першому плані для них завжди будуть сім’я і дружба; також вони цінують любов, кар’єру і гроші; тобто представники цього покоління — майбутні «сімейні кар’єристи»; цінності найстарших представників продовжують формуватися дотепер.

Науковці відзначили деякі особливості перебігу їхніх психічних процесів. Зокрема, вони запам’ятовують не саму інформацію, а шлях до неї. Науковці помітили негативні зміни в розвитку уваги — середня тривалість її концентрації значно зменшилася. Учені радять педагогам і батькам організовувати для дошкільників покоління Z можливість активно пізнавати довкілля — спостерігати, порівнювати, встановлювати предметні зв’язки тощо.

Відзначають також, що в таких дошкільників знижується рівень розвитку сюжетно-рольової гри, що призводить до недорозвитку вольової сфери дитини. Падає і рівень дитячої допитливості. Дитина — представник покоління Z може відчувати дискомфорт від дотиків. У неї знижується здатність співпереживати.

Останнім часом науковці говорять про проблему сенсорної депривації, тобто частковий чи повний вплив інформаційно-комунікаційних технологій на органи чуття і відчуття дітей. Занурюючись у мережу інтернет, діти отримують дедалі менше сенсорних сигналів із навколишнього світу. У них може притуплятися сприйняття запахів і звуків.

Академік Давид Фельдштейн після фундаментальних популяційних досліджень сказав: «Сьогоднішні діти зовсім не ті, яких описували класики світової педагогіки – Ушинський, Песталоцці, Коменський, Пирогов. Сучасні діти менш допитливі й енергійні своїх однолітків початку 90-х років Сучасні діти різко відрізняються від тих, хто ходив у дитячий сад 20, 10 і навіть п’ять років тому У зв’язку з чим необхідна розробка нових психологічних і педагогічних методів, поки ж що  ми продовжуємо користуватися методами, створеними 50-60 років тому». За його словами, в даний час психологи фіксують реальні зміни дитинства – як у фізіологічному відношенні, так і в розвитку свідомості та самосвідомості дитини. Приміром, все більше народжується шульг, нинішнє покоління має більший об’ємом пам’яті, ніж попередні, але відчуває проблеми в емоційній сфері. Просто на наших очах стався зсув міжвікових переходів, що збільшив період дитинства – по багатьом психофізіологічних показниках сьогоднішні першокласники і навіть учні 2-го класу відповідають  рівню дошкільнята. Така думка науковців. Цей факт, необхідно враховувати при формуванні нових навчальних програм – робити їх більш захоплюючими, з елементами гри. Дослідження , проведені фахівцями декількох психологічних інститутів, показують, що сучасні дошкільнята поступаються своїм попередникам за такими показниками, як візуальне мислення (відповідає за здатність систематизувати і аналізувати інформацію), креативність, уяву, пізнавальну сферу. Особливо турбує психологів дефіцит довільності, самостійності  у підростаючого покоління. За їхніми даними, 25 відсотків дітей дошкільного віку безпорадні в соціальній сфері, нездатні вирішувати конфлікти зі своїми однолітками, при цьому близько 50 % дітей в конфліктній ситуації схильні до прояву агресивності. Разом з тим, як зазначив Давид Фельштейн, є і позитивні тенденції, зокрема, з кожним роком збільшується категорія обдарованих дітей, що мають таланти в самих різних галузях життя. Крім того, нещодавні дослідження показали, що 50-55 % старших дошкільників та молодших школярів мають коеффіціент інтелекту /IQ /115 балів і вище. У зв’язку з цим є побоювання можливо перекосу в розвитку, – упевнений академік. – Наприклад, не на користь розвитку комунікативних навичок.

Британські дослідники провели деякий моніторинг, згідно з результатами якого було з’ясовано, що сучасні діти дошкільного віку в 98% випадків відчувають підвищену тривожність, 78% — агресію, 93% — збудливість, 87% — гіперактивність, 69% — потреба до сприйняття до різного роду інформації, 95% — підвищену стомлюваність, 93% — емоційність. Також ці діти в 94% випадків наполегливі і дуже вимогливі, 88% їх загального числа намагаються утриматися від безглуздих занять. З цього можна зробити висновок про те, що діти міняються разом зі зміною суспільства.

  • Останні дослідження виявляють, що сучасні дошкільнята мають підвищену активність, високою тривожністю і збудливістю, агресивністю, непосидючістю, великим обсягом довготривалої пам`яті, але погано вміють зосереджуватися протягом тривалого часу. Сучасні дошкільнята багато в чому більш наполегливі і вимогливі до своїх батьків, вони вміють міркувати над змістом дій і не бажають виконувати безглузді прохання. Ці діти впевнені в собі і більш охоче проявляють емоції, але в той же час вони слабкіше здоров`ям, мають часом цілу низку захворювань, якими раніше діти не хворіли.
  • Численні зміни в суспільстві призвели до зміни і в поведінці дітей дошкільного віку. В даний час батьки серйозніше підходять до розвитку своїх дітей, тому дитина вже в ранньому віці починає показувати підвищену тягу до знань і вбирати інформацію, яка ще 20 років тому була недоступна для дітей його віку. Сучасні дошкільнята у віці 3-4 років здатні вирішувати логічні завдання, які раніше ставили дітям 4-5 річного віку. Зрушила і час психологічних криз у дітей дошкільного віку: криза 3 років тепер настає на рік-два пізніше, тоді як криза, який раніше наступав у дитини перед вступом до школи, тепер проходить у дітей 7-8 років.
  • Однак, завдяки сучасним навчальним і комп`ютерних технологій, психіка дитини стає нестійкою. Він щодня стикається з такими величезними потоками інформації, що не кожен організм таке витримає. Вже з малих років дитина оточений телевізором, радіо, кіно, комп`ютерними іграми, Інтернетом, він вчиться поводитися з ними, але часто набуває непосидючість, нестійка увага, нездатність довгий час зосереджено займатися однією справою. Сучасні діти можуть одночасно слухати казку і малювати або збирати конструктор, але часом не здатні всидіти на місці під час розмови.
  • Вони добре простежують причинно-наслідкові зв`язки відносин між людьми, сюжети фільмів або серіалів. Їх погляди багато в чому ширше, ніж у дітей їхнього віку раніше, вони рано починають міркувати на серйозні теми. Але разом з тим можуть бути несамостійними в найпростіших речах: зав`язати шнурки, знайти одяг, заправити ліжко. Серйозна проблема у дітей дошкільного віку криється в їх гіперактивності та якості мови. Вони кажуть багато, голосно, але погано промовляють звуки, не стараються перевести кількість цих звуків в якість. Практично кожному 5-річній дитині зараз потрібна допомога логопеда в становленні правильної і грамотної мови. Страждає не тільки артикуляція, але і словниковий запас, він у сучасних дітей набагато біднішими їх однолітків з 20 століття. Такий вплив на них чинить постійний сусідство телевізора і комп`ютерних ігор замість книг.
  • У суспільстві на сьогоднішній день порушено тісні дружні зв`язки між дітьми, їм майже ніде стало спілкуватися і грати без нагляду батьків або вихователів. Раніше цю функцію виконували дитячі дворові колективи. Сьогодні дуже небезпечно відпускати дитину гуляти одного, тому роль дитячої гри зійшла практично нанівець. У дитини залишилися навчальні ігри в дитячому садку, але вільна творчість стає все більш неактуальним, тому і фантазія дитини проявляється не настільки яскраво. Немає у дітей і героїв, які могли б своїм прикладом вчити їх моральним засадам. Сучасні герої – яскраві, веселі, але здебільшого порожні, дитині просто нема в кого переймати кращі зразки поведінки.

 

Поділіться цим дописом у соціальних мережах: