МЕДИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ФІЗИЧНИМ ВИХОВАННЯМ ДІТЕЙ: КРОК ЗА КРОКОМ

 

       Медико – педагогічних контроль проводиться не менше двох разів на навчальний рік, як правило, у першу та другу половину року в кожній дошкільній групі. Клькість проведення контролю може бути збільшена, в залежності від типу дошкільного закладу, напряму діяльності, вирішення поставленої проблеми та завдань, участі в експериментальній діяльності тощо. Медико – педагогічних контроль організовує керівник дошкільного навчального за­кладу. Основні функції під час контролю виконують зазвичай вихователь-методист і медична сестра, відвідуючи заняття у різних віко­вих групах та інструктор з фізкультури, вихователь.

Отже, організовуємо медичний контроль за фізичним вихованням дітей : крок за кроком.

 

КРОК 1

Розподіляємо дітей на медичні групи

КРОК 2

Структуруємо заняття з фізкультури

КРОК 3

Розраховуємо рухову активність

КРОК 4

Розраховуємо дозування фізичного навантаження

КРОК 5

Визначаємо правильність побудови заняття з фізкультури.

 

КРОК 1. Розділяємо дітей на медичні групи.

Лікар – педіатр оцінює стан дітей та рівень їх фізичного розвитку. За результатами поглибленого медичного огляду дітей зараховують до однієї з таких фізкультурних груп – основна, підготовча, спеціальна. Відповідно до визначеної групи ми визначаємо рівень фізичного навантаження під час заняття з фізкультури. обов’язковими є повторні обстеження, під час яких оцінюють динаміку стану здоров’я дитини.

До основної групи зараховують дітей  без відхилень у стані здоров’я або такі, які ма­ють незначні відхилення та достатню фізич­ну підготовленість. Заняття з фізичної куль­тури з цими дітьми проводять відповідно до програми в повному обсязі.

До підготовчої групи зараховують дітей із середнім рівнем функціонально – резервних можливостей серцево – судинної системи, а також тих, які відстають у фізичному розвитку та часто хворіють на гострі респіраторні вірусні захворювання. Цій категорії дітей  показане поступове збільшення фізичного навантаження та виконання вправ які не вимагають значної фізичної сили.

 

До спеціальної групи зараховують дітей,які мають значні відхилення у стані здоров’я тим­часового або постійного характеру. Діти виконують індивідуальні фізичні завдання: для них обмежено виконання фізичних вправ на швидкість, спритність, силу та значно зменшено дозування вправі фізичних навантажень.

 

КРОК 2. Структуруємо заняття з фізкультури .

                Фізкультурні заняття є щоденними:

двічі на тиждень вони  проводяться у відведений для цього час у фізкультурній залі або на майданчику (за сприятливої погоди у період з квітня до жовтня);

– в інші дні тижня проводяться два заняття фізичними вправами на свіжому повітрі  під час денних прогулянок (у всі пори року за сприятливих погодних умов) та один  раз на тиждень проводиться похід за межі дошкільного закладу, якщо є відповідні природні умови для організації елементарного дитячого туризму.

                Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться, починаючи з третього року життя. Тривалість занять для дітей раннього віку – 15-20 хв., молодшого – 20-30 хв., старшого -30-40 хв. Тривалість частин заняття (вступної, підготовчої, основної і заключної) та обсяг матеріалу не постійні, вони змінюються  залежно від освітніх завдань, умов проведення заняття. Протягом заняття  складається Протокол медико – педагогічного контролю з фізкультури.

         До вступної частини заняття  з фізкультури належать шикування та перешикування, різні види ходьби, комплекси загально розвивальних вправ. Завдання вступної частини заняття підготувати організм дитини до фізичних навантажень.  Тривалість – 6 – 12 хвилин .

         У структурі  основної частини заняття виокремлюємо розучування та закріплення основних рухів (стрибків, бігу, лазіння, метання), виконаня вправ на рівновагу, рухливі ігри. Під час одного заняття з фізкультури розучуємо та закріплюємо 2 – 3 основних рухів. Вправи підбираємо таким чином, щоб розвивати, зміцнювати та рівномірно навантажувати різні групи мязів. Закінчуємо основну частину рухливою грою, що включає один чи декілька основних рухів.  Завдання основної частини заняття – розучити та навчити основним рухам, розвинути фізичні якості, тренувати різні групи мязів. .  Тривалість –12- 20 хвилин .

         До заключної частини заняття  включаємо ходіння та вправи на дихання, малорухливі ігри. Завдання заключної частини –  забезпечити поступовий перехід від активної роботи мязів до стану спокою, зменшити рухову активність та зберегти бадьорий настрій. Тривалість 2- 5 хвилин .

 

КРОК 3. Розраховуємо рухову активність дітей

 

         Рухову активність дітей упродовж заняття з фізкультури визначаємо за допомогою методу індивідуального хронометрування, який включає обчислення моторної та загальної щільності.

Загальна щільність заняття  – це відношення педагогічне виправданого часу до тривалості заняття з фізичної культури. Загальну щільність заняття обчислюють, маючи дані про корис­ний час і тривалість заняття, за формулою:

педагогічно виправданий

час заняття

—————————————-х 100 = відсоток загальної щільності заняття

тривалість заняття

 

Моторна щільність заняття  – це відношення часу, проведеного дітьми у русі, до тривалості заняття з фізичної культури.

Моторну щільність заняття визначають за допомогою методу індивідуального хронометражу, її обчислюють, маючи дані про час, який дитина витратила безпосередньо на виконання вправ, та тривалість заняття, за формулою:

час, витрачений безпосеред­ньо

на виконання вправ

 —————————————-х 100 = відсоток моторної щільності заняття

тривалість заняття

          Після проведених обстежень складається протокол хронометражних спостережень за заняттями з фізичного виховання

 

КРОК 4. Розраховуємо дозування фізичного навантаження.

 

Загальні навантаження  – це сукупність фізичних, психічних та емоційних навантажень на дітей під час занять з фізичної культури.Правильність дозування фізичного навантаження визначаємо за допомогою методу пульсометрії.  Вимірювання пульсу  дає змогу визначити яким чином  фізичне навантаження впливає на роботу серцево – судинної системи організму дитини.

Щоб визначити інтенсивність фізичного навантаження, а та­кож чи правильно сплановане заняття та розподілено фізичні наван­таження, вимірюють частоту пульсу у такі часові проміжки:

  • до заняття, визначаючи вихідний показник частоти;
  • після вступної частини;
  • після загальнорозвивальних вправ;
  • після рухливої гри;
  • після заключної частини;
  • у відновлювальний період (протягом 3-5 хв.).

Оптимально частота серцевих скорочень відносно її вихідного показника протягом заняття зростає так: у вступній частині —15-20%; протягом підготовчої  – 20-25%; під кінець основної  – 60-80%; у заключній частині  – 5-10%. Також частоту можна вимірювати і після виконання основних рухів, перед рухливою грою, щоб дізнатися ефектив­ність організації їх виконання. На основі вимірювань частоти будують фізіоло­гічну криву заняття:

  • по горизонталі відображають хід заняття у часовому розрізі;
  • по вертикалі – показники час­тоти.

           Пік  фізичних  навантажень  має  припадати на рухливу гру в основній частині заняття. Тренувального ефекту досягають за середнього рівня частоти для дітей віком: 3-4 роки  – 130-140 ударів/хв.;  5-7 років  – 140-150 ударів/хв.

Щоб обчислити середній рівень частоти про­тягом заняття, слід додати показники частоти, визначені після вступної частини, загальнорозвивальних вправ, рухливої гри, за­ключної частини і поділити на 4 (або на 5, якщо вимірювали по­казники також після виконання основних рухів).

Також під час контролю варто вести протокол хронометражу занять.

 

КРОК 5. Визначаємо правильність побудови заняття з фізкультури

         Правильність побудови заняття з фізкультури можна простежити за фізіологічною кривою. Структура заняття є правильною  за умов, якщо фізіологічна крива показує:

  • поступове підвищення частоти пульсу порівняно з вихідним показником;
  • максимальний показник частоти пульсу – після рухливої гри;
  • зниження частоти пульсу впродовж заключної частини заняття;
  • частота пульсу через 3-5 хвилин після заняття дорівнює вихідному показникові
Поділіться цим дописом у соціальних мережах: