Мовленнєвий розвиток дітей раннього віку. Разом малюємо – мовлення активізуємо

         Мовленнєва активність дитини раннього віку ситуативна, тісно пов’язана з предметно-практичною діяльністю і залежить від емоційної участі дорослого у спілкуванні. Вимовляння дитиною слів супроводжується зазвичай жестами і мімікою.

         Швидкість оволодіння активним словником у переддошкільний вік має індивідуальний характер. Особливо швидко поповнюється словник в останні місяці другого року життя.

         Наприкінці другого року життя формується також елементарне фразове мовлення, яке охоплює зазвичай два-три слова, що висловлюють вимогу («мама, дай», «тато, йди», «Наті пити дать»). Якщо до 2,5 року елементарне фразове мовлення не сформувалося, то вважають, що темп мовленнєвого розвитку дитини відстає від норми. Для фраз наприкінці другого року життя дітей характерним є те, що вони здебільшого вимовляють їх у стверджувальній формі з особливим порядком слів, за якого «основне» слово стоїть на першому місці. У цьому віці діти починають розмовляти з іграшками, домашніми тваринами. Наприкінці двох років мовлення стає основним засобом спілкування з дорослими. Мова жестів і міміки починає поступово згасати.

         На третьому році життя різко посилюється потреба дитини у спілкуванні. У цей період не тільки стрімко збільшується обсяг загальновживаних слів, а й зростає здатність до словотворення («Андрюшка-подушка», «копатка», замість лопатка, «відключити двері», замість відкрити двері). Поступово формується вміння правильно пов’язувати слова у реченні. Від простої фрази з двох слів дитина переходить до вживання складної фрази з використанням сполучників, відмінкових форм іменників, однини і множини. Збільшується кількість прикметників.

         Після 3 років інтенсивно розвиваються фонематичні процеси і формується звуковимовляння. Вважають, що звуковою стороною мовлення за нормального мовленнєвого розвитку дитина оволодіває в 4-5 років. Нормативні мовленнєві звуки спочатку дуже нестійкі, легко спотворюються в разі збудження чи стомлення дитини. Наприкінці третього року життя дитина ще погано керує своїм голосом, з труднощами змінює його гучність і силу. Шепітне мовлення з’являється тільки наприкінці четвертого року життя.

       Доречно й корисно застосовувати малювання, як своєрідний різновид гри для розвитку мовлення дитини. Малюючи, дитина мов би виступає учасником зображуваних подій, вносить у ці події інших учасників, між якими виникає взаємодія.

       У процесі малювання дитина спирається на умовну ситуацію, характерну для гри. Актуалізація умовної ситуації для дитини досягається за допомогою мовлення. Мовлення слугує важливим засобом фіксації образів дитини, які використовуються для побудови внутрішнього плану створення малюнка. При цьому внутрішній план не тільки зумовлює внесення змін та доповнень у малюнок, але й сам перебудовується під впливом осмислення зображеного. За допомогою мовлення дитина доповнює намальований зміст уявним або тим, що неможливо чи важко зобразити (етичні якості, розвиток подій, звуки), пояснює зміст зображення; долає можливі помилки, технічні бар’єри, що поглиблюють несхожість малюнка з задуманим.

     Важливу роль мовлення відіграє у процесі розвитку здатності дитини до створення задуму. Спочатку мовлення носить констатуючий описуючий характер, слугує засобом осмислення малюнка, поява якого відбувається стихійно. Діє схема: намалював-пояснив.

     На другому етапі мовлення включається у покрокове створення задуму. Малюнок виникає в результаті послідовного планування дитиною його окремих деталей (спільно з дорослим, який допомагає та заохочує). Мовлення допомагає осмислити наступний крок, проговорити можливі варіанти продовження малюнка.

     На останньому етапі задум якомога повніше продумується наперед, являючи собою програму послідовних дій.

     Залежно від індивідуальних особливостей дитини, віку, пропонується рівень складності сюжету, активно включається в гру дорослий, який  допомагає та супроводжує гру.

     Мовлення дитини великою мірою залежить від її оточуючого середовища, розвитку дитини, часу проведеного у спілкуванні з рідними. Пам’ятаймо про це. Телефон та мультфільми не замінять живого спілкування, а надмірна їх присутність у житті дитини, навпаки, негативно впливають на мовлення та загальний розвиток дитини.

                                                   Підготувала: вчитель-логопед Синяк О.П.

Поділіться цим дописом у соціальних мережах: