Організація народних та сюжетно-рольових ігор з дітьми 5-6-року життя

Організація народних та сюжетно-рольових ігор з дітьми 5-6-року життя

         Українські народні рухливі ігри – невід’ємна частина національної культури, вони мають свій погляд на природу, людину, мораль і світ загалом. За допомогою народних ігор діти опановують перші елементи грамоти, розвивають слух, завчають мелодику прекрасної української мови, вірші, скоромовки, заклички, лічилки.

         У народних рухливих іграх діють характерні саме для України дикі та свійські тварини (вовк, лисиця, заєць, сова, ластівка, перепілка, журавель, коза, пес, кіт, кури), зустрічаються типові рослини (гарбуз, просо, жито, картопля, коноплі, мак, дуб, верба). У цих іграх відображено традиції українського побуту («Батько й діти», «Дід та баба»), традиційні заняття українського населення (рибальство – «Рибалки і риба», мисливство – «Бобер», тваринництво – «Гуси», «Вовк і коза», ковальство – «У коваля», землеробство – «Мак», «Занадився журавель»), наслідування трудових дій («Огірочки», «Шевчик»).

         Народні ігри проводяться відповідно до сезону і календарних свят: Великдень («Верба»), свято Івана Купала («Горюдуб»), Благовіщення («Перепілочка»), свято Стрітення («Горобейко»), Різдво («Калита»), свято першої борозни, першого снопа тощо. Веселі, жартівливі ігри, ігри-забавлянки, з використанням природного матеріалу (горіхи, жолуді), побутових речей (нитки, клаптики тканини, каблучки) вчать дітей розуміти гумор, жарт, виховують спритність, кмітливість, витримку. Характерною особливістю народних рухливих ігор є використання художнього слова, малих жанрів українського фольклору – закличок, загадок, зговірок, лічилок, мирилок, промовок, приказок, прислів’їв.

Народна рухлива гра має нести радість дітям. Надзвичайно важливим є педагогічний супровід українських народних ігор. Так, однією із характерних особливостей народних рухливих ігор є прагнення результату, інтерес до нього (втекти, перемогти, догнати). У процесі гри дитина спрямовує свою увагу і зусилля на досягнення мети, а не на спосіб виконання руху чи правильне і точне  виконання елементів техніки руху. Основним змістом рухливих ігор є рухове завдання і правила, а не роль та ігрова ситуація, що лише є супроводом до гри. Кожна рухлива гра тримається на правилах, має бути чітке дотримання правил. Незначне порушення правил гри – кінець гри.

Народні ігри

Гра «Зозуля»

Мета: виховувати патріотичні почуття на основі знайомства дитини з народними рухливими іграми, їхнім національним колоритом; розвивати природний слух, орієнтацію у просторі; виховувати чесність, приязні стосунки.

Хід гри

Дитина сидить на стільчику (високому кубику) спиною до інших дітей, вона — ≪зозуля≫. Діти на слова вихователя ≪По гайочку погуляємо, зозулю пошукаємо≫ розходяться по всьому приміщенні. Дитина-≪зозуля≫ кує: ≪Ку-ку, ку-ку!≫. Діти зупиняються.

 

За сигналом вихователя одне з дітей кує: ≪Ку-ку, ку-ку!≫. ≪Зозуля≫ знову повторює: ≪Ку-ку, ку-ку!≫ Та сама дитина відповідає зозулі: ≪Ку-ку, ку-ку!≫. ≪Зозуля≫ повертається і відгадує. Якщо відгадає, ця дитина стає ≪зозулею≫. Гра повторюється.

 

Примітка. Вихователь перед початком гри пояснює дітям, що підказувати не можна, що це нечесно. Вихователь також стежить, щоб діти ходили в різних напрямках і заповнювали весь простір зали.

Гра «Садіння картоплі»

Мета: виховувати патріотичні почуття на основі знайомства дитини з побутом і традиціями українського народу.

Обладнання: іграшкова лопата, гімнастичний обруч, круг із зеленого паперу за роз-міром обруча, картопля.

Гру бажано організувати на спортивному майданчику або просто на подвір’ї. Дітям загадують загадку про картоплю:

Викопала кущ лопата —

Яблучок у нім багато,

Овальних та коричневих,

З малесенькими вічками.

Знадобляться нам вони

На пюре та деруни. (Картопля.)

Вихователь обговорює з дітьми значення картоплі для харчування, здоров’я українців.

Діти діляться на дві команди, між ними проводиться змагання.

  1. Перші дві дитини несуть лопату та обруч — ≪город≫. Потім повертаються до команди.
  2. Інші учасники приносять по одній картоплині.
  3. Решта учасників несуть вирізаний із зеленого паперу круг за розміром обруча. Ним накривають обруч — ≪закопують картоплю≫.

Після завершення гри визначають переможців — тих, хто виконав завдання швидше, та смакують страви з картоплі.

 

         У сюжетно-рольових іграх відбиваються уявлення дітей про навколишній світ, взаємини і професійні обов’язки людей. Дитина приміряє цікаву роль, використовує образи пам’яті і фантазію для дії у вигаданій ситуації. Сюжетно-рольова гра не тільки розважає дитину, але й є елементом освітнього процесу в дитячому садку.

         Сюжетно-рольова гра виступає одним з основних методів навчання: закладається культура взаємин всередині колективу, прищеплюється повага до праці дорослих і різних професій, закладаються прості соціальні компетенції (як вести себе в суспільстві). Мета проведення сюжетно-рольових ігор з дошкільнятами – різнобічний розвиток особистості дитини в умовах вигаданої ситуації.

    По спрямованості навчальної мети і способи її досягнення сюжетно-рольові ігри поділяються на творчі, сюжетно-дидактичні та інтерактивні.

    За тематикою сюжетно-рольові ігри умовно діляться на ділові, сучасні, ігри за інтересами хлопчиків і дівчаток.

         Приклади ділових ігор для молодших і середніх дошкільнят: «Перукарня», «Продуктовий магазин», «Кафе», «Пошта», «Гараж», «В автобусі», «Подорож на кораблі».

Ділові ігри для старших дошкільнят вимагають вміння діяти за змовою і злагоджено: «Операційна», «Школа», «Дослідна лабораторія», «Рятувальна бригада», «Редакція / Журналісти», «Космічний екіпаж».

         Сучасна сюжетно-рольова гра будується на сюжетах реального життя XXI століття. В дитячій свідомість в пам’яті відкладаються місця, які відвідала дитина і ми можемо спостерігати, як діти грають в «Офіс», «Агентство нерухомості», «Гіпермаркет», «Салон стільникового зв’язку», «Туристичну компанію», «Дизайн-студію», «Модельне агентство»,  «Притулок для тварин».

                   Ігри поділяються за інтересами – для хлопчиків і для дівчаток – у віці 4-5 років. Дівчаткам подобається моделювати роль матері, господині будинку, традиційно жіночі професії (медсестра, няня, вихователь, співробітник їдальнею). Для сюжетно-рольових ігор дівчаток потрібно невеликий простір і достатню кількість ляльок і атрибутів до них (коляски, ліжечка, посудка, одяг). Хлопчики відтворюють в іграх чоловічу модель поведінки: захист населення (ігри військової тематики, в поліцейських, пожежників), будівництво, заняття з технікою і транспортом.

    Сюжетно-рольові ігри зазвичай проводяться між заняттями і у вільний час у другій половині дні. Можна провести гру під час прогулянки.

    Часто сюжетно-рольові ігри включаються в структуру мовних і творчих занять, адже гра виступає як засіб розвитку мовлення

Роль дорослого полягає в вимові умов і плану гри і в контролі за діями дітей, оскільки гра в цьому випадку є інструментом навчання.

 

Сюжетно рольові ігри

Гра «Магазин»

Мета: формування соціального досвіду дітей засобами ігрової діяльності. Освітні завдання: 

– привчати дітей розподіляти ролі й діяти відповідно до прийнятої на себе ролі, розвивати сюжет;

– виконувати відповідні ігрові дії, знаходити в навколишній обстановці предмети, необхідні для гри, підводити дітей до самостійного створення ігрових задумів;

– збагачувати словниковий запас (каса, чеки, кондитерські вироби); – збагачувати соціально

– ігровий досвід дітей (навчати правильному взаємин у грі).

Розвиваючі завдання: 

– розвивати інтерес до гри;

– вчити об’єднаються в групи в грі;

– знайомити дітей з правилами поведінки в магазині.

Виховні завдання:

– виховувати повагу до праці дорослих.

Попередня робота: бесіда про роботу продавця, розглядання ілюстрацій овочів, фруктів, читання художньої літератури, різні ігрові ситуації, індивідуальна робота.   Зміст організованої діяльності дітей

  1. Організаційний момент:

– Хлопці, хочу вам повідомити, що у нашої ляльки Христини сьогодні день народження. Ви всі знаєте, що у день народження прийнято дарувати подарунки, солодощі.

А де можна придбати подарунки? (відповіді дітей).

А хто працює в магазині? (Продавець, контролер, охоронець.)  

  1. Основний хід гри:

– Хлопці, в нашому місті відкрився новий магазин, в якому можна придбати подарунки для друзів, солодощі, овочі, фрукти для святкового столу. Але він поки закритий, тому що там немає продавця, касира, охоронця. Давайте виберемо продавця, контролера, охоронця (лічилки, вибрані займають «робочі місця»), я буду консультант в магазині, а ви – покупці. Магазин знаходиться далеко, на сусідній вулиці.

– На чому будемо добиратися? (на автобусі).

– Давайте побудуємо автобус. Потрібен водій (за допомогою лічилки вибирається водій автобуса).

– А хто нам квитки буде продавати? (контролер), виберемо контролера (контролер продає квитки, всі сідають на свої місця).

 – Поїхали! А щоб було веселіше їхати, заспіваємо пісню, я почну, а ви мені підспівуйте.

– Як швидко пролетів час, ми навіть не помітили, як доїхали до магазину, акуратно виходимо, заходимо в магазин.

– Шановні покупці, ми раді бачити вас у нашому магазині! Робіть свої покупки. (Консультант допомагає з вибором, консультує.)

– Шановні покупці, якщо ви придбали необхідний товар, відвідайте нашу виставку малюнків, вам, як першим покупцям, ми даруємо ці малюнки! 

 III. Ігрова ситуація «Інтерв’ю» (одягаю кепку, беру мікрофон)

– Здрастуйте, я кореспондент газети «Поліські новини», хочу взяти у вас інтерв’ю.

– Вам сподобався новий магазин?

– Що вам сподобалося найбільше?

– Можна поцікавитися, що ви придбали в магазині?

– Для кого купили подарунок? І т.д. 

  1. Вихід з гри.

Шановні покупці, наш магазин закривається на перерву, дякуємо всім за покупки!

– Хлопці, займіть місця в автобусі, їдемо в дитячий сад.

– Приїхали!

– Привітаємо нашу іменинницю Христину з днем народження, подаруйте їй свої подарунки (діти вітають, дарують подарунки, виконують «Коровай», чаювання), беруть Христину на прогулянку.

 

Гра”Перукарня”.

Мета: розширювати у дітей уявлення про працю працівників перукарні; формування вміння застосовувати в грі отримані раніше знання про навколишнє життя.

Завдання:

  1. Збагачувати знання дітей про людей професії перукар.
    2. Виховувати повагу, розвивати інтерес до праці перукаря.
    3. Формувати дружні взаємини дітей у грі.
    4. Закріплювати знання про правила поведінки в громадських місцях.
    5. Активізувати словник: «перукар», «майстер», «ножиці», «гребінець», «зачіска», «фен», «стрижка», «стриже», «чубчик», «пінка, лак для укладання», «бігуді».

Матеріал:дзеркало, стілець, фартух для майстра-перукаря, накидка для клієнта, фен, гребінець, ножиці іграшкові, бігуді, шпильки і затиски, журнали зі стрижками, використані флакони від лаку, шампуні, пінки, бальзаму, резиночки для волосся, іграшкова машинка для стрижки волосся.

Хід гри:

Вихователь: -Діти,скажіть, хто з вас був у перукарні? З ким ви туди ходили? Що ви там бачили? Чим там займаються люди? (Відповіді дітей).
Вихователь: – А хочете ми зараз з вами пограємо в перукарню?
Тоді нам з вами треба розподілити ролі: -Хто буде перукарем? Хто буде дитячим перукарем? Інші хлопці будуть клієнтами. Я буду адміністратором і буду вам допомагати.
Заходить перший клієнт.
Адміністратор:
-Доброго дня. Що бажаєте?
Клієнт: -Зачіску.
Адміністратор: -Проходьте, будь ласка до майстра перукаря, він підбере вам зачіску за вашим бажанням.
Перукар: -Здрастуйте. Що бажаєте?
Клієнт: -Зачіску.
Перукар: -Яку? Я можу вам запропонувати вибрати зачіску в нашому журналі.
(клієнт відповідає, перукар робить зачіску, заходить наступний клієнт.
Адміністратор: -Здрастуйте. Що бажаєте?
Клієнт: -Мені потрібно підстригти моєї дитини.
Адміністратор: -Так, звичайно, проходьте до нашого дитячого майстру, він підстриже вашої дитини.
Дитячий майстер: -Здрастуйте. Як ви бажаєте підстригти своєї дитини?
Клієнт відповідає яку стрижку бажає щоб сделат майстер. Майстер стриже.
Клієнт говорить спасибі і йде.
Гра триває, за бажанням дітей ще кілька клієнтів можуть відвідати перукарню.
-Адміністратор: -Шановні клієнти, наша перукарня сьогодні закривається, хто бажає може записатися на завтра на зачіску або стрижку. Всього вам доброго. До побачення.
Вихователь: -Діти, вам сподобалось у перукарні? Що сподобалося? Чим там займаються люди? Хто приходить в перукарню і для чого?
Тепер ви знаєте, чим займаються люди, які працюють у перукарні і для чого туди ходять дорослі і діти.

 

 

Народні ігри

Гра «Зозуля»

Мета: виховувати патріотичні почуття на основі знайомства дитини з народними рухливими іграми, їхнім національним колоритом; розвивати природний слух, орієнтацію у просторі; виховувати чесність, приязні стосунки.

Хід гри

Дитина сидить на стільчику (високому кубику) спиною до інших дітей, вона — ≪зозуля≫. Діти на слова вихователя ≪По гайочку погуляємо, зозулю пошукаємо≫ розходяться по всьому приміщенні. Дитина-≪зозуля≫ кує: ≪Ку-ку, ку-ку!≫. Діти зупиняються.

 

За сигналом вихователя одне з дітей кує: ≪Ку-ку, ку-ку!≫. ≪Зозуля≫ знову повторює: ≪Ку-ку, ку-ку!≫ Та сама дитина відповідає зозулі: ≪Ку-ку, ку-ку!≫. ≪Зозуля≫ повертається і відгадує. Якщо відгадає, ця дитина стає ≪зозулею≫. Гра повторюється.

 

Примітка. Вихователь перед початком гри пояснює дітям, що підказувати не можна, що це нечесно. Вихователь також стежить, щоб діти ходили в різних напрямках і заповнювали весь простір зали.

 

Гра «Посвята в козачата»

Мета: виховувати повагу до козаків (військових, які захищають свою Батьківщину); патріотичні почуття на основі знайомства дитини з побутом і традиціями козаків, їхньою відданістю Україні, українському народові; сприяти фізичному розвиткові дошкільнят.

Підготовча робота: бесіди на патріотичні теми перед початком гри; заняття, присвячене ознайомленню з козацтвом; читання дитячої художньої літератури про козаків; вправляння в роботі з мапою; вивчення на музичних заняттях козацьких пісень, вправляння у крокуванні під відповідний музичний супровід; козацькі танці; на ранковій гімнастиці слід розучити відповідний комплекс загальнорозвивальних вправ.

Хід гри

Група дітей ділиться на два загони, у кожному обирають отамана. Вихователь (або запрошений дорослий) — гетьман, який запитує в дітей, що вони знають про козаків, чому їх усі шанують та поважають, а потім пропонує дітям пройти посвячення в козачат. Для цього дітям треба здолати кілька перепон та витримати випробування.

Кожна команда отримує мапу, на якій показано місце, де зберігаються козацькі прапори. На мапу мають бути нанесені об’єкти, які діти вже бачили раніше. Перепони роблять штучно або використовують природний рельєф майданчика.

Після цього прапори вставляють у підставки і проводять іще кілька ігор.

≪Пройти через болото≫ — пройти через кілька обручів (можуть брати участь і дівчата, і хлопчики).

≪Перенести козацьку чайку через мілину≫ — паперову форму човна переносять 5–6 дітей (лише хлопчики).

≪Напоїти коней≫. Атрибути для гри: 2 великих відра з водою (або якісь інші посудини), 2 великих порожніх відра, 2 пластикових невеликих відра.

Діти стають у 2 колони, отаман бере невеличке відро.

Мета гри — перенести воду з повного відра в порожнє. Учасники команд роблять це по черзі. Перемагає команда, яка перенесе більше води.

У грі можуть брати участь і дівчата, і хлопчики.

У перервах між іграми можна запропонувати дітям заспівати пісню про козаків, дівчатам — затанцювати веселого таночка.

Для більш ефектного проведення цієї гри бажано використати українські народні костюми, козацькі атрибути.

Наприкінці гри гетьман визначає переможців, хвалить усіх учасників гри та посвячує хлопчиків у козачата (наприклад, вручає іграшкові шаблі), дівчат — у козачки (роздає віночки). Можна закінчити гру загальним танком на вибір педагога.

 

Гра «Садіння картоплі»

Мета: виховувати патріотичні почуття на основі знайомства дитини з побутом і традиціями українського народу.

Обладнання: іграшкова лопата, гімнастичний обруч, круг із зеленого паперу за роз-міром обруча, картопля.

Гру бажано організувати на спортивному майданчику або просто на подвір’ї. Дітям загадують загадку про картоплю:

Викопала кущ лопата —

Яблучок у нім багато,

Овальних та коричневих,

З малесенькими вічками.

Знадобляться нам вони

На пюре та деруни. (Картопля.)

Вихователь обговорює з дітьми значення картоплі для харчування, здоров’я українців.

Діти діляться на дві команди, між ними проводиться змагання.

  1. Перші дві дитини несуть лопату та обруч — ≪город≫. Потім повертаються до команди.
  2. Інші учасники приносять по одній картоплині.
  3. Решта учасників несуть вирізаний із зеленого паперу круг за розміром обруча. Ним накривають обруч — ≪закопують картоплю≫.

Після завершення гри визначають переможців — тих, хто виконав завдання швидше, та смакують страви з картоплі.

Інформацію підготувала: вихователь Глущук Л.Є.

 

Поділіться цим дописом у соціальних мережах: