РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо формування культури харчування дитини

        Із раннього віку слід постійно контролювати дотримання дитиною режиму харчування, створюючи певний ритуал вживання їжі. Водночас не можна змушувати дитину їсти або доїдати , тиснути на неї, навіювати почуття вини. Це формує негативне ставлення до процесу вживання їжі та до дорослого, який спонукає дитину доїдати.

  • Пояснюйте дитині, що під час харчування уся її увага має бути зосереджена на їжі.
  • Підвищуйте обізнаність дитини щодо продуктів харчування ігровими методами – відгадуйте загадки, проводьте бесіди – розмірковування тощо.
  • Формуйте смакові звички та культуру поведінки дитини за столом доброзичливим тоном, висловлюючи віру в її потенційні можливості.
  • Зверніть увагу, що діти вразливі, надто довірливі, легко піддаються навіюванню і наслідують дії та вчинки дорослих, тому їх культура харчування залежить від культури харчування дорослих.

            Пам’ятайте, що ваше неадекватне ставлення до харчування дитини може привести до установлення умовно-рефлекторних механізмів щодо психічної потреби а їжі – підвищеної або зниженої. Чинником такого ставлення є:
•    Занепокоєння дорослих надмірною чи недостатньою вагою дитини;

•    Підкреслена увага до того, скільки з’їла дитина;
•    Впевненість, що треба їсти більше, або відсутність необхідного контролю за режимом і якістю харчування дитини.

Якщо дитина відмовляється від їжі.

  • Не обіцяйте дитині щось в обмін на повністю з’їдену страву, на кшталт: «Їж, а то Марійка з’їсть», «Не будеш їсти, не підеш на прогулянку», оскільки це знижує цінність їжі та важливість процесу її вживання.
  • Не вмовляйте, не залякуйте та не відволікайте дитину іграшками, читанням книг, іграми, аби вона з’їла порцію. Це призводить до формування неприйнятих звичок у культурі харчування.
  • Не перегодовуйте дитину, адже вона з’їдає стільки, скільки потребує її організм у певному віці.
  • Намагайтеся зрозуміти причину поганого апетиту дитини або, навпаки, підвищеної потреби в їжі. Часто відмова їсти і погіршення апетиту залежать не від якості або смаку страв, а від інших чинників, серед яких нежить, погане відчуття запахів, некомфортні умови перебування, конфліктні чи стресові ситуацій тощо.
  • Проконсультуйтеся з педіатром, якщо дитина страждає на часті дисбактеріози. Надмірну перебірливість в їжі може спричинити неприємний досвід вживання страв чи продуктів, після яких у дитини з’являлися больові відчуття.
  • Застосовуйте прийом «активного слухання», якщо дитина відмовляється від їжі через утому або засмучення. У такому разі дорослий показує дитині, що розуміє її переживання,  «чує» її. Запропонуйте дитині допомогу, озвучивши її відчуття: «Ти стомився, тобі сьогодні складно, тому я допоможу тобі, давай погодую».
  • Відтермінуйте прийом їжі, якщо дитина втомлена або засмучена. Результатом мудрої, стриманої поведінки дорослого стане те, що дитина передумає та почне їсти.

Як поліпшити апетит дитини

  • Не садіть дитину під час приймання їжі спиною до дверей, тому що таке розташування в просторі призводить до появи тривожності та зменшує апетит. Потреба в безпеці є базовою і від її задоволення залежить загальне самопочуття дитини і, зокрема, бажання їсти.
  • Не об’єднуйте за одним столом дітей, які зазвичай граються разом, щоб вони не відволікали одне одного під час їжі.
  • Можете увімкнути приємну тиху музику, яка подобається дітям. Це сприяє підвищенню апетиту, задає певний ритм.
  • Стежте за температурним режимом. У приміщенні, де їдять діти, не має бути душно чи жарко, адже це різко знижує апетит.
  • Не примушуйте дитину сидіти за столом в очікуванні їжі – це її швидко втомлює та негативно позначається на процесі вживання їжі.
  • Під час годування дітей уникайте негативних емоцій та неприємних розмов між працівниками дитячого садка та з батьками.
  • Не сваріть дитину перед та під час прийму їжі, адже атмосфера впродовж уживання їжі має бути спокійною та приємною.
  • Не виправляйте помилки дитини в грубій та різкій формі, на кшталт: «Не чавкай!», «Як ти тримаєш виделку?!», «Не криши!» тощо. Це негативно відображається на апетиті дитини та її ставленні до процесу харчування.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо особливостей організації харчування дитини під час адаптації до умов дитячого садка

Не варто намагатися змінювати стереотип поведінки дитини, зокрема і звички харчування, у перші дні перебування в закладі дошкільної освіти.

  • Не змушуйте дитину їсти, якщо вона відмовляється, – це посилить негативне ставлення до нового оточення.
  • Підсолюйте порцію дитини невеликою кількістю солі, якщо вдома дитина звикла до солонішої їжі. Згодом кількості солі можна зменшити до загального рівня. Така поступова адаптація дитини до смакових особливостей їжі в дитячому садку триває два-три тижні.
  • Порадьте батькам на початку періоду адаптації годувати дитину сніданком удома спокійно і без поспіху.
  • Нову для дитини страву вводьте в раціон невеликими порціями. Ліпше покласти дитині меншу кількість їжі, а потім, за її бажання, додати ще.
  • Поясніть дитині корисність нової страви, що допоможе перебороти її неофобію та сприятиме зацікавленню новою стравою. Проінформуйте дитину про склад страви, спосіб її приготування, смак долучіть дитину до розмови про страву чи її компоненти.
  • Порадьте батькам приготувати  вдома нову страву відповідно до меню дитячого садка.
  • Дошкільника-новачка під час обіду можна посадити за стіл до дітей, які добре їдять. Вплив однолітків та бажання наслідувати оточення позитивно позначається на бажанні дитини їсти.

Як навчають приймати їжу в дитячому садку

Уся робота починається від процесу формування у дитини культури поведінки за столом і знайомства із столовим етикетом. Доведено на практиці, що ці уміння дозволять йому в подальшому житті відчувати упевнено себе за столом, бути ввічливим в застільному спілкуванні.

 

У кожній віковій групі вихователі намагаються виробити правильне відношення до різних cтрав, вчать обов’язково мити руки перед їжею, правильно сидіти за столом.

 

Дитина повинна знати, що сидячи за столом, не можна відкидатися на спинку стільчика, не можна ставити і розставляти лікті на стіл. З самого раннього дитинства вчать самостійно правильно застосовувати столові прибори за столом і не забувати, що під час їжі треба не поспішати, не набивати рот, не відволікатися і не грати столовими приборами.

 

Усе навчання відбувається в прямій відповідності з віком дитини. На столиках мають бути хлібник, серветниця, а по можливості – сільниця і ваза з квітами. Намагайтеся це робити і в себе удома. Адже Ваша участь в цій роботі має бути обов’язкова!

 

Удома під час сніданку демонструйте дитині правила етикету, покажіть необхідність їх дотримання на практиці. Найважливіше при цьому – уміти підтримати бесіду за столом. Це взагалі – ціла майстерність!

 

Адже в розмові під час їжі не можна ні навчати, ні сварити. Бесіда має бути нейтральною: про продукти, які були використані під час приготування їжі. Можна поцікавитися, що найбільше подобається Вашому малюкові.

 

А головне обов’язково йому побажайте “Смачного”! Ось головні хитрощі навчання правилам культури харчування. Для хорошого апетиту прийом їжі відбувається строго в певний час. Робіть це і вдома!

 

Коли малюкові виповниться 3 роки, тільки тоді він може допомагати сервірувати стіл. З цієї миті кожен вихованець дитячого садку знає черговість сервіровки:

 

    перша ставиться хлібниця;

    потім перша страва;

    потім друга страва.

 

Процес приймання їжі повинен розпочинатися з салату або овочів, потім перше блюдо і потім друге. Постарайтеся також робити і удома!

Вікові вимоги до культури харчування

 

Усім відома народна мудрість говорить: “Виховуй дитину, поки він лежить упоперек лави”. Тобто виховну роботу не треба відставляти і чекати доки Ваша дитина виросте. Ще Марія Монтессори помітила на своєму досвіді, що дисципліна і порядок закладені в дитині природою з самого народження. Вона писала: “Сенситивна фаза порядку триває приблизно до 3-4 років”.

 

Саме у цей період і слід закладати основи для формування культури харчування.

 

Так дитина з двох до трьох років повинна уміти самостійно помити руки перед їжею, потім досуха витерти лице і руки, охайно самостійно їсти за столом, тримати упевнено ложку, уміти використати серветку за потреби. Після їжі з нагадуванням полоскати рот. У ясельній групі дітей обов’язково догодовують!

 

Дитина з трьох до чотирьох років повинна уміти самостійно і акуратно мити руки і досуха витирати їх; використовувати правильно мило і гребінець; знати як правильно повісити рушник. За столом уміти правильно використати столові прилади і серветку, не розфарбовувати хліб, добре пережовувати їжу із закритим ротом.

 

Дитина від чотирьох до п’яти років продовжує удосконалювати і розвивати свої уміння при користуванні основними столовими приладами і серветкою, а також повинен вже уміти заздалегідь оцінювати свої можливості під час прийому їжі: не набирати в рот багато, добре і безшумно її пережовувати. Самостійно, в кінці без нагадування полоскати свій рот.

 

Дитина з п’яти до шести років далі удосконалює отримані знання і навички за столом, а після їжі повинен уміти тихенько засунути свій стільчик і подякувати старшим.

 

Дитина старше 6 років вже повинна уміти правильно поводитися за столом під час їжі, виконувати всі правила і після їжі, а також уміти відносити за собою частину посуду.

Слова “черговий по їдальні” подобаються усім дітям. Вони вчаться бути дорослими.

 

Вашому малюкові можливо, захочеться удома повторити улюблену форму прищеплення культури харчування для усіх дітей – чергування. Похваліть його за таке бажання і допоможіть закріпити уміння, отримані в садку, в домашніх умовах!

 

У дитячому садку чергування починається, коли малюкові виповнюється 3 роки. Малюк одягає нарядну форму і допомагає: розставити склянки, розкласти серветки, поставити хлібниці.

 

З чотирьох років в другому півріччі черговий вже може додатково розставити блюдця на столі, покласти в склянки серветки, а після їжі допомагати прибрати із столу хлібницю і склянку з серветками.

 

Дитина старшої групи може самостійно сервірувати стіл і потім прибирати. Він не лише розставляє посуд, але і уміє складати тканинні серветки, що допомагає розвивати дрібну моторику рук.

 

Помічено, що за час сервіровки у всіх чергових завжди прокидається гарний апетит!Давайте своїй дитині і удома повторити ці відчуття.

 

Завжди пам’ятайте, що апетит у Вашого малюка може прийти також коли красиво сервірований стіл і смачно виглядає їжа. Фантазуйте з любов’ю! І не забувайте говорити: “Всім смачного”!

Інформацію підготував: вихователь Велика О.М.

Поділіться цим дописом у соціальних мережах: