“Включення батьків” в діяльність дошкільного закладу

Включення батьків” в діяльність дошкільного закладу

(Дошкільний навчальний заклад №3 «Ладоньки» м. Здолбунів.)

Процеси демократизації в системі освіти, її варіативність, інноваційні програми обумовили необхідність пошуку рішення проблем взаємодії дошкільного навчального закладу з родиною, створення умов для підвищення педагогічної культури батьків. Практики й дослідники виявили й сформулювали в цьому зв’язку наступні протиріччя:

– між правами й обов’язками батьків і невмінням ними користуватися;

– між потребою батьків на освітні послуги й відсутністю умов їхнього надання;

– між прагненням батьків до активної діяльності в дошкільному закладі й строго регламентованим характером діяльності установи;

– між низьким рівнем педагогічної культури й недостатніх знань основ психології батьками й відсутністю систем навчання їх у дошкільних закладах.

Ідея взаємозв’язку суспільного й сімейного виховання, а також взаємної відповідальності педагогів, батьків й суспільства знайшла своє відбиття в ряді нормативно-правових документів, у т.ч. в “Концепції дошкільного виховання”, “Положенні про дошкільний навальний заклад”, Законі “Про освіту”, “Концепції модернізації освіти”.

На сучасному етапі в роботі з батьками з’являється поняття “включення батьків” в діяльність дошкільного закладу, тобто їхня активна участь у роботі ДНЗ, що має вплив на його функціонування й розвиток. Таким чином, робота батьків і педагогів в умовах дошкільної установи носить яскраво виражений специфічний характер співробітництва, тому що змінилися й зміст, і форми взаємин між батьками й робітниками дошкільної установи.  Для формування співробітництва між дорослими й дітьми важливо представляти колектив як єдине ціле, як більшу згуртовану родину, життя якої цікаве, якщо організовано спільну діяльність педагогів, батьків, дітей.

Щоб уникнути шаблонів у взаємодії з родинами вихованців, зробити цю роботу змістовною, цілеспрямованою, інтерактивною та результативною вихователі групи «Зернятко» дошкільного навчального закладу «Ладоньки» організували та провели спільний з батьками проект соціального спрямування «Не хлібом єдиним живе родина». Метод проектів як освітня технологія, досить популярний у роботі з дошкільнятами. Однак нинішнім дітям випало зростати у складний, неспокійний час, змалку зіткнутися зі страшними явищами, що набули міждержавного масштабу. Щоб наші діти не втратили довіру до світу, а могли гармонійно розвиватися, ми повинні оберігати дитинство. Що треба робити, щоб не пересихало цілюще джерело мудрості наших прабатьків? Як зробити так, щоб наші діти не змарніли духовно, щоб не виростали, як оте перекотиполе, без роду, без племені, байдужими до рідної землі, до краю, до свого коріння, цінностей народу та його духовних надбань? Як виховати любов до своєї Батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви й подвиги? Спілкування з родинами вихованців показало, що вони перемаймаються тими ж питання, що і вся Україна. Шукаючи відповіді на ці актуальні питання ми дійшли висновку, що виховання повинне мати яскраво виражений національний характер. І метод проектів це якраз та освітня технологія яка дає можливість виховувати патріотів. Проведені дебати з батьками допомогли з’ясувати завдання даного проекту: виховання у дітей почуття гордості за приналежність до українського народу, його право на існування, право на майбутнє; формувати уявлення у маленьких вихованців що вони є спадкоємцями тисячолітньої героїчної слави України, творцями сьогодення.

І так, як питань для вирішення було дуже багато, то була організована робота в малих групах. Найефективнішими формами взаємодії виявилися:

  • Благодійний аукціон «Милосердя об’єднує»; (Почни з найменшого – і добра у світі побільшає)
  • Захід «Я молюся за тебе, солдате»;
  • Забуті обряди української родини. Стимулювати інтерес дітей до українських народних обрядів, які б сприяли духовному зростанню хлопчиків та дівчаток. Мами дівчаток групи відродили давній і дещо призабутий звичай – «Закосичення»;
  • Татусеві настанови. – «Сину мій, продовжувач роду» (Татусі учасники АТО та вихованці групи)
  • Виставка – «Скарби народу» (Студія декоративного мистецтва, майстер – клас).
  • Випуск тематичного журналу «Зернятко» (щоквартально)
  • Акція «Чарівна сорочка» (Батьки вихованців групи запропонували на презентацію результатів проекту всім учасникам одягнутися у вишиванки. Ідея сподобалась, тому до плану роботи було включено проведення акції ) .

Підбиття підсумків та оцінювання результатів всіх учасників проекту вирішили провести у вигляді родинного свята – фестивалю. Слід відмітити, що і тут батьки не залишились осторонь. Спільно із своїми дітками вони підготували та виконали концертні номери з українським колоритом.

Сімя та дошкільний заклад – два виховні феномени, кожен з яких дає дитині певний соціальний досвід, і тільки їхня тісна співпраця й узгоджені спільні дії створюють оптимальні умови для входження дитини у великий світ.

 

 

Поділіться цим дописом у соціальних мережах: