Як правильно відповідати на запитання дітей?

     Однією з особливостей дітей дошкільного віку є допитливість або наявність пізнавального інтересу, які проявляються в різноманітних запитаннях, особливо на п’ятому році життя. Саме в цьому віці дітей називають «чомучками». Основою дитячих запитань є активна розумова діяльність. Психологи виявили різні мотиви дитячих запитань, і на цій основі розділили їх на дві групи:

 Пізнавальні питання

     Наприклад: «Чому у ялинки взимку зелені голки?», «Чому жінки носять взуття з каблуками?» і т.д. Діти запитують про все: про взаємини дорослих, про космос, про Бога. Дітей найчастіше цікавить що-небудь таємниче, загадкове, а також світ дорослих людей.

Комунікативні питання

     Наприклад: «Що ти робиш?» Дитина прекрасно знає відповідь, але задає питання для того, щоб увійти в контакт.

     Характер запитань змінюється від віку дітей. У 2-3 роки діти зазвичай запитують: «Що це?», «Що ти робиш?», «Вона яка?», «Чиє це?». З 4-5 років йде період «чомучок», тобто у дітей з’являється величезна кількість пізнавальних запитань: «Чому хмари пливуть по небу?» або «Чому в дуба криві гілки?». З 6-7 років, кількість запитань зменшується. Одні вчені пояснюють це тим, що дитина сама намагається знайти відповідь, маючи вже певний життєвий досвід і досвід розмірковувань. Інші вчені вважають, що кількість питань зменшується тому, що дорослі не вміють відповідати на запитання дітей, тим самим гублять допитливість.

Як правильно відповідати на запитання дітей:

  1. Треба знати і пам’ятати, що питання дитина ставить тільки тим, кого поважає, кого любить, кому довіряє. Любов та довіру можна заслужити тільки добрим ставленням до дитини, чим би ми з ним не займалися.
  2. До будь-якого питання потрібно ставитися уважно, з повагою.
  3. Відповіді на запитання дітей повинні бути короткими, доступними, науковими. Наприклад: «Чим корисна липа?» (Квітки липи виділяють велику кількість нектару, тому вона вважається кращим медоносом. Бджоли збирають нектар і виробляють мед. Липовий мед – чудові ліки при застуді, як і настій із сушених липових квіток).
  4. Необхідно враховувати досвід дитини і рівень її розумового розвитку, тобто не обов’язково все розповідати, а дати їй можливість подумати. Для цього необхідно ставити навідні або зустрічні питання. Наприклад: дитина запитує: «Чому лев коричневого кольору?» Дорослий: «А як ти думаєш?», «А де живе лев?», «А якого кольору пісок?» і т.д.
  5. Якщо є можливість знайти відповідь в книзі разом з дитиною, потрібно це робити. Тут вирішується ще одне важливе завдання – ми залучаємо дітей до книги, до джерела знань. Для цього можна використовувати дитячі енциклопедії.
  6. На такі питання: як про війну, про життя тварин, про рослини і т.д. не обов’язково розповідати все, а краще дати коротку відповідь і сказати: «Коли ти підеш до школи – там тобі розкажуть набагато більше, набагато цікавіше». Такою відповіддю ми залучаємо дітей до школи.

     Шановні педагоги та батьки, спостерігайте разом з дітьми, діліться досвідом, розповідайте їм про навколишній світ – це розвиває у них допитливість, а отже й численні запитання, на які треба навчитися терпляче і розумно відповідати.

Інформацію підготував вчитель-логопед: Синяк О.П.

Поділіться цим дописом у соціальних мережах: