І знову про наступність

І знову про наступність

C:\Users\Администратор\Desktop\1.gif

 Завершився навчальний рік. Стурбовані батьки шести річок перед вступом в школу, стурбовані і схвильовані вчителі, які набирають первачків, і, звичайно, стурбовані дошкільники, тому що завершення навчального року це – час для висновків і узагальнень, час для осмислення і роздумів; час складати і перевіряти портфелик під умовною назвою «наступність». Як бачите, портфелик такий чималенький, тому що і поняття «наступність» дуже об’ємне.

Цей портфелик під назвою «наступність» вклало нам, педагогам, саме міністерство освіти у вигляді Законів про освіту, які передбачають наступність змісту освіти двох ланок – дошкільної і початкової.

Далі наступність двох ланок освіти спирається на Базовий компонент дошкільної освіти та Державний стандарт початкової загальної освіти. Я не буду детально зупинятися на Базовому Компоненті дошкільної освіти, вірніше на тих змінах, що відбулися в новій редакції цього документу, відмові від сфер життєдіяльності, введені нових освітніх ліній, скажу лише, що ці зміни зумовлені саме потребою забезпечення наступності і перспективності роботи школи і дошкільної установи.

Перечитавши ці два вагомі документи можна зробити висновок про дотримання принципу наступності в ключових орієнтирах розвитку дитини, в основних змістовних лініях, в орієнтації вимог програми першого класу на певний рівень компетентності дошкільника. Більше того, ми маємо навіть якесь методичне забезпечення реалізації цих документів.

Однак, застібки на нашому портфелику поскрипують. Аналіз і порівняння програм першого класу та змісту БК вказує на те, що в низці випадків показники компетентності старшого дошкільника перевищують програмові вимоги для учня – першокласника. Так, наприклад, можна говорити про завищені очікування щодо розвитку монологічного мовлення дошкільників порівняно з програмою першого класу, про невідповідність змісту розділу «Звукова культура мовлення» про значно вищі вимоги щодо рівня знань та умінь дитини за розділом «Літературна компетенція» (освітня лінія «Дитина в світі культури») порівняно зі змістовими лініями програми першого класу. Тому і не дивно, що дослідження по впровадженню Базового Компонента дошкільної освіти (нова редакція) по моніторингу знань, умінь, навичок старших дошкільників за лініями розвитку показують найнижчі показники таким освітнім лініям «Мовлення дитини» та «Дитина в світі культури». Додам від себе, що в ході тематичної перевірки по реалізації освітньої лінії «Мовлення дитини» ми проводили діагностику розвитку образного мовлення дошкільників і вирішили скористатися матеріалами запропонованими в журналі «Вихователь – методист» розробленими відповідно до вимог БК освіти, то побачили речі, які за програмою школи проходять в четвертому класі.

Проте наша сьогоднішня розмова не про те. Так, програми не ідеальні. Та якими б ідеальними вони не були б в плані наступності програм двох ланок освіти, цей портфелик нести дитині і щоб він не став непосильною ношею, зрештою, щоб дитина просто захотіла його взяти і нести треба щоб відбулися зміни (ріст, розвиток) в самій дитині. А це справа дуже і дуже індивідуальна, і ніякими документами вона не регламентується. Мова ведеться про проблеми дитини, а не програм

Саме зміни в дитині і є першою гілкою суті поняття «наступність».

А тепер детальніше: зміна виду діяльності – дитина – дошкільник хоче гратися, і це не проблема, це свідчення її адекватності. За свідченням визнаних всім світом вчених Ельконіна, Кудрявцева, Давидова до семи років у дітей формуються передумови навчальної діяльності, і тільки після семи – початкові форми навчальної діяльності. Цього ніхто не може змінити, ніякі програми, і саме в цьому, мабуть, криються всі ті проблеми наступності, які нині існують. До речі, за останніми даними російських вчених, 20% дітей, які ідуть до школи з семи років, до навчання не готові. З огляду на те, що системи освіти російські та українські схожі, то і в нас вимальовується така ж картина.

В журналі «Дошкільне виховання» (№5 2014) знаходимо такі дані: 49% шести річок та 13% семирічних учнів першого класу функціонально не готові до навчання в школі. Достатній рівень мотиваційної готовності до навчання в школі за три місяці до початку навчання мають лише 62,5% (68,1% – дівчатка, хлопчики – 56,8%). Ми штучно форсуємо і стимулюємо навчальну діяльність, але поки в дитини не виникне потреба у зміні види діяльності ми не можемо говорити про готовність дитини до школи. Згадайте фонди – «хочу» і «можу»; потреби, які слід задовольняти, і можливості, які слід використовувати.

Поряд із змінами виду діяльності стають зміни правил, зміна статусу і зміна спілкування. Коли всі ці зміни відбудуться то дитина з радістю візьме цей портфелик і піде до школи.

Наступна вагома гілка поняття «наступність» – це роль ДНЗ. Якщо вже розвивати тему портфелика, то саме на нас покладено роль наповнення цього портфелика. Дошкільний навчальний заклад повинен забезпечити передумови навчальної діяльності, психологічні характеристики і соціальний розвиток.

Детальніше про роль ДНЗ ми поговоримо трішки пізніше, а зараз звернемо увагу на третю гілку поняття «наступність» – очікування дорослих, мається на увазі вчителі, вихователі та батьки. Дошкільний навчальний заклад, будучи державною соціальною інституцією має замовників своїх соціальних послуг – це батьки. Цього року, ми задали запитання батькам: Що ви очікуєте від дитячого садка? І запропонували три варіанти відповідей – догляд, розвиток, підготовка до навчання в школі, Ці запитання задавались в межах іншого проекту і дані ще не всі опрацьовані, та вже вимальовується картина – підготовка до навчання в школі. І в тому розумінні підготовки , яку собі уявляють батьки – ці очікування невиправдані. Вчителі пред’являють претензії щодо якості «підготовки дитини до школи» і педагоги – дошкільники попадають в залежність від вимог батьків та школи. Освітній процес в дитячому садку перетворюється на «репетицію навчання в школі». Чому це відбувається – відповідь проста – орієнтація на стандарт, отой ідеальний образ освітнього результату, які нам пропонують наші освітні програми. Але ж темп розвитку в кожної дитини свій, і тільки окремі діти досягають, і то відносно, того стандарту. Можна досягти стандарту, можна завантажити дитину всіма можливими розвивальними заняттями, штучно стимулювати навчальну діяльність, аж до репетиторства, і отримати стандарт, а можна врахувати особистий потенціал і власний темп розвитку дитини і тоді цей стандарт буде домірний до можливостей дитини. Вибір відповіді на це запитання на ваш розсуд.

А тепер декілька слів про роль ДНЗ в питаннях наступності та підготовці дітей до школи. Цю складову мені хотілось би розкривати на прикладі нашого садка «Ладоньки». Питання наступності і перспективи не стояло в минулому навчальному році в пріоритетах нашого закладу, але і ні на мить не випускалось із поля зору наших педагогів. Так, річним планом роботи передбачалось проведення педради «Готовність дошкільників до навчання в школі». В ході підготовки до педради було проведене тематичне вивчення «Формування життєвої компетентності дошкільників». З деякими матеріалами довідки перевірки мені хотілось би вас ознайомити.

Загалом, результати діагностування стану освітнього процесу підтверджують, що питанням формування компетентної особистості в закладі приділяється достатня увага. Результати діагностики показали, що 43 (51%) дитини мають високий рівень розвитку, 34 (40,4 %) – середній, 7 (8,3%) низький рівень розвитку. Всього – 84 дитини.

Практичним психологом закладу Корольовою О.М. в ході тематичної перевірки було проведено обстеження сформованості образного мислення мовлення дітей. Дітям були дані когнітивно – інформаційні завдання та мовленнєво – творчі завдання. Дані обстеження показали, що високий рівень мають 28% дітей, достатній – 49%; середній – 19%; низький – 4%.

Традиційно склалося, що ДНЗ «Ладоньки» тісно співпрацює з ЗОШ І-ІІІ № 7. Між закладами освіти складені угоди про співпрацю, плануються спільні заходи щодо організаційно-педагогічної роботи з проблеми готовності дітей до навчання в школі з метою забезпечення наступності і перспективності освітнього процесу, соціокультурної адаптації дітей старшого дошкільного віку до умов навчання в початковій школі та їх всебічного гармонійного розвитку. Вчителі відмічають досить якісну, повноцінну підготовку дітей до навчання в школі з боку ДНЗ, особливо стан внутрішньої готовності дітей до переходу в нову соціальну позицію «школяр».

Медична сестра старша Герасимчук Г.І. проводить діагностичні дослідження груп здоров’я вихованців і знайомить батьків з результатами. На початку навчального року визначається група здоров’я кожної дитини, що надає змогу в подальшому використовувати індивідуальний підхід до виховання, розвитку та навчання дітей.

C:\Users\Администратор\Desktop\maxresdefault.jpg

Поділіться цим дописом у соціальних мережах: